Ціна: 490 грн.
Висота: 32 см
Щастимира... Та, яка є щастям для людей...
Та, яка ощасливлює людей... Ощасливлююча...
Та, яка щаслива!...
І хай обдаровує Щастимира свого господаря щастям сповна!
В руках у Щастимири пшеничні колоски - це перший сніп...
А пшениця - то найщедріший дарунок природи, жива енергія Сонця!
То найочікуваніший для кожного нашого предка-хлібороба дарунок Сонця!
Це святиня... Для наших предків і для нас...
То наш хліб, а в ньому - життя...
Лялька-мотанка Щастимира подарує своєму хазяїну багатий і щедрий врожай!
Однак Щастимира обдаровує свого господаря лише добрими плодами!
Плодами Щастя, світла, тепла, добра, процвітання, здоров'я та успіху!
Вона огорне його силою своєї сонячної енергії сповна!Сакральний хрест на обличчі ляльки - мотанки Щастимири - то символ життя... а життя неможливе без Сонця... це споконвічний символ нашого життєдайного Світила, потужний солярний знак!.. Лялька - мотанка з таким обличчям несе в собі могутню позитивну сонячну енергетику!
У ляльки – мотанки Щастимири яскраві довгі коси! На Русі з давніх часів коса вважалася символом дівочої краси. Про вроду дівчини судили з її коси. Казали так: «Яка коса — така й краса», «Дівчина з косою, як трава з росою, нема коси — нема краси». Коси сплетені з трьох частин: одна частина – то людське життя, друга – то природа, третя – то символ шлюбу… В довгих косах завжди відчувається щось таке трепетне, ніжне й прекрасне!..
У ляльки - мотанки Щастимири яскравий віночок з квітів - символ дівочої чистоти та краси, молодості і кохання...
Вінок належать до українських національних символів-оберегів. Вінок - це своєрідний оберіг, "знахар” душі, в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, береже волосся... На українській землі вінок відомий здавна... На найдавніших зображеннях жінки–Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.
Про найкращу оздобу дівочої голови — вінок—багато писав видатний український етнограф нашого часу Олекса Воропай: «Наші дівчата плетуть собі вінки з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі. У плетенні вінків нашими дівчатами досягнено не меншого мистецтва, ніж у вишиванні, тканні та мереживі. В залежності від індивідуальних здібностей, дівчата там комбінують барву і форму квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором і підкреслює красу дівочого обличчя». Вінок, цей своєрідний витвір мистецтва, був книгою душі дівчини: мовою квітів вона виражала свої почуття та стан душі...
Це справжня Берегиня роду... у всій своїй величі та красі!Для Вас і Ваших близьких!